вівторок, 18 червня 2013 р.

Як правильно оформити вихідні відомості книжки

           Вихідні відомості є у кожній книжці. Вони здатні зіпсувати нерви видавця не гірш за авторів та дистибюторів. Скільки гарних видавництв мали проблеми при виконанні держзамовлення! Скільки книжок довелося передрукувати!
         А все тому, що ГОСТ на книжки складний, роз’яснення Книжкової палати, на жаль, не полегшують сприйняття, а щоб розібратися у цьому самотужки, треба витратити не один день. А у кого є зайві дні?
         Видавництво "Зелений Пес" взяло на себе працю розібратися у нормативах та ГОСТах і склало для себе коротеньку пам’ятку, прочитати та зрозуміти яку здатен навіть молодший редактор.
         На наше прохання видавці погодилися оприлюднити цей документ, щоб не примушувати колег робити дурну роботу. Адже в нас стільки клопоту – гроші, продажі, автори, промоція! Та ще й російські конкуренти постійно намагаються відкусити від окрайця нашого хліба. Тож подякуємо "Зеленому Псу" і запросимо усіх скористатися з їхнього досвіду.
        А інших видавців закликаємо наслідувати цей прогресивний приклад. Конкуренція між нами хай відбувається у творчій площині, а не у канцелярській. Давайте ділитися досвідом – від цього виграє українська книжка, а значить усі ми!
Редакція ДЧ
Елементи вихідних відомостей
1. Автори і редакційно-видавничий колектив.
2. Назва видання.
3. Надзаголовкові дані.
4. Підзаголовкові дані.
5. Відомості про передрук.
6. Вихідні дані.
7. Шифр зберігання видання (УДК, ББК).
8. Макет анотованої каталожної картки.
9. Реферат.
10. Анотація на книжку.
11. Знак (знаки) охорони авторського права.
12. Міжнародний стандартний номер книги (ISBN).
13. Надвипускні дані.
14. Випускні дані.
15. Штрихкодова позначка.
Стандарт не дозволяє розбіжностей між однаковими елементами вихідних відомостей, що розміщуються повторно у різних місцях виданнях.
Розміщення вихідних відомостей
1. Титульна сторінка.
2. Зворот титульного аркуша.
3. Суміщена титульна сторінка.
4. Контртитул.
5. Прикінцева (остання) сторінка.
Титульна сторінка є основою для складання інформації про видання у книготорговельних організаціях, бібліотечних установах, інформаційних центрах тощо.
Титульна сторінка
1. Надзаголовкові дані:
- назва організації чи декількох організацій, від імені якої випускається видання (в офіційно встановленій формі);
- відомості про серію (назва серії (підсерії), рік заснування, номер випуску (якщо серія чи підсерія періодичні);                                     
- заголовок серії рекомендується повторювати на інших елементах видання: обкладинці, суперобкладинці;
- заголовок серії повинен бути словесним. Якщо він повністю наведений в емблемі (марці) серії, то емблему поміщають у верхній частині титульного аркуша. У цьому випадку заголовок можна на титулі не повторювати;
- імена осіб, що брали участь у створенні серії, наводять під заголовком серії на титульному аркуші (чи контртитулі, чи звороті титулу);
- назва серії може супроводжуватися серійною маркою, яку розміщують, зазвичай, разом із назвою;
- рік заснування серії наводять під заголовком серії на титульному аркуші (чи контртитулі, авантитулі, дозволяється і на звороті титулу);
2. Відомості про авторів:
- у називному відмінку імена авторів та учасників ред.-вид. процесу ;
- у моновиданні ім’я автора вказується перед заголовком на титульному листі чи у верхній частині його звороту;
- форма імені визначається самим автором (але спочатку ініціали чи ім’я, а потім прізвище);
- псевдонім розкривається тільки за згодою автора;
- аналогічна форма зазначається  на обкладинці,  на корінці та суперобкладинці (розміщення імен авторів на цих елементах визначається видавництвом);
- не більше чотирьох авторів (якщо колектив авторів), повний список на звороті титулу (після слова «Автори»), послідовність визначається самими авторами;
- якщо авторів більше 20, їхні імена можна не розміщувати на титулі і його звороті, а вказувати у передмові або змісті;
- вчені звання пишуться після імені (до псевдоніму взагалі не додаються);
- у перекладних виданнях ім’я автора наводять мовою тексту видання. Ім’я автора мовою тексту оригіналу наводять на контртитулі або на звороті титулу;
- у повторних виданнях відомості про зміни в авторському колективі наводять на звороті титульного аркуша (в анотованій каталожній картці  чи рефераті). 
3. Назва (заголовок) видання:
- вказується на титульному листі і в надвипускних даних;
- виділяється поліграфічними засобами;
- можна скорочено (відсікати останні слова чи опускати в середині заголовку, не спотворюючи змісту) відтворювати на обкладинці, корінці, суперобкладинці (за згодою автора);
- видання, що виходять паралельно на різних мовах, повинні мати назву семантично ідентичну оригіналу;
- у повторних виданнях відомості про зміни заголовку, а також заголовку попереднього видання наводять на звороті титулу (у макеті анотованої каталожної картки чи в рефераті).
4. Підзаголовкові дані:
- відомості, що пояснюють чи уточнюють назву;
- відомості про читацьку адресу та призначення видання (для молодшого шкільного віку, посібник тощо);
- відомості про вид видання за характером інформації (хрестоматія, довідник, словник тощо);
- відомості про літературний жанр;
- читацька адреса, у дитячій літературі з вказівкою вікових особливостей (можна на звороті);
- відомості про повторність видання (передрук; перевидання: доповнене, виправлене, перероблене, розширене; стереотипне (без змін) (можна на звороті);
- відомості про затвердження видання як підручника, навчального посібника чи офіційного видання;
- відомості про упорядника (можна на звороті): ініціали чи ім’я перед прізвищем, вид виконаної роботи перед прізвищем (упорядник, укладач, записав, автор-упорядник), дані про почесні звання після прізвища;
- гриф видання (можна на звороті);
- мова оригіналу та перекладач (можна на звороті, у цьому разі на титулі залишають відомості про мову оригіналу);
- відомості про авторів передмови, вступної статті, коментарів;
- відомості про титульного, наукового, відповідального редактора, членів редакційної колегії (можна на звороті);
- відомості про художника та фотографа (можна на звороті);
- підзаголовкові дані розміщують на титулі під заголовком;
- порядковий номер тому (книги, частини);
- відомості про видання матеріалів конференцій (з’їздів, симпозіумів, нарад тощо);
- відомості про особливості відтворення видання (факсимільне, репринтне).
         Додрукування тиражу. Якщо додруковують упродовж календарного року з тих самих друкарських форм, плівок і т. д., то зазначають про це у випускних даних. У додрукованому тиражі зберігають усі вихідні відомості попереднього тиражу, зокрема й ISBN. Але якщо додрукування тиражу відбувається наступним календарним роком, тоді його вважають перевиданням, про що зазначають на титульній сторінці у підзаголовкових даних, у вихідних даних – рік перевидання, а також новий  ISBN.
5. Вихідні дані:
- містять відомості про те, де, ким і коли видано книгу;
- подають у зазначеній послідовності;
- розміщують у нижній частині титульної сторінки;
а) місце випуску видання (без слова "місто", але перед назвою інших населених пунктів треба подавати їхній аміністративно-територіальний статус);
- місцем випуску видання вважається місцезнаходження видавця (не друкарні).
б) імя (назва) видавця
- наводять у формі, встановленій під час його реєстрування (за посвідченням державного реєстрового органу);
- якщо видавець – фізична особа , то перед його іменем наводять слово “Видавець”;
- якщо в офіційній назві немає ключового образного слова, то пишуть слово “Видавництво”;
- назву видавництва у вихідних даних наводять і в тому випадку, якщо вона повністю вказана у видавничій марці;
- назву видавничої організації дозволяється не наводити, якщо вона збігається  з вказівкою у надзаголовкових даних.
в) рік випуску;
- зазначається арабськими цифрами без слова «рік» чи скорочення «р.»;
- у поліпшених, альбомних і мініатюрних виданнях частково або повністю можуть бути перенесені на авантитул, контртитул чи останню сторінку;
- у малоформатних виданнях і виданнях малого обсягу для дітей  дошкільного і молодшого шкільного віку вихідні дані – дозволено переносити на третю чи на четверту сторінки обкладинки;
- вихідні дані наводять у нижній частині титульного аркуша, рекомендовано повторювати в анотації чи макеті анотованої каталожної картки, чи в рефераті.
6. Торгова марка
Розташування  видавничої марки визначається видавництвом.
Зворот титульного аркуша
Обов’язкові вихідні відомості:
І. Бібліографічний шифр зберігання (ББК, УДК, авторський знак).
Авторський знак розміщується під першою цифрою ББК
ІІ. Макет анотованої каталожної картки (може бути на останній сторінці) складають:
1) заголовок бібліографічного опису;
2) бібліографічний опис видання;
3) анотація;
4) авторський знак;
5) міжнародний стандартний номер видання (ISBN);
6) УДК, ББК.
 Схема макета анотованої каталожної картки
                                        Заголовок бібліографічного опису
Авторський знак             Бібліографічний опис
                                            ISBN
                                            Анотація
                                                                                                                    УДК
                                                                                                                     ББК
Елементи бібліографічного опису
Заголовок бібліографічного запису (прізвище, ініціали автора).
    Основна назва : відомості, що відносяться до назви / перші відомості про відповідальність ; наступні відомості про відповідальність. – Відомості про видання. – Місце видання : Видавець , рік видання. – Обсяг видання (фактична кількість сторінок) : ілюстрації + супровідний матеріал. – (Основна назва серії : відомості, що відносяться до назви серії, ISSN серії; номер випуску серії. Основна назва підсерії: відомості, що відносяться до назви підсерії; ISSN підсерії; номер випуску підсерії).
     ISBN
· Формат текстової полоси (разом з авторським знаком) макета анотованої каталожної картки у виданні формату 60х90/16 і більше має бути визначеного розміру: 108х59 мм (6 кв.х 3 ¼ кв.) (за старим стандартом висота макета карточки – 75 мм, ширина – 125 мм).
· Кеглі й накреслення:
                                         Заголовок – 10 кг грубий (напівгрубий)
                                         Біліограф. опис – 10 світлий
                                         Текст анотації – 8, 9 світлий
                                         Авторський знак – 10 світлий
                                         Класиф. індекси – 8 грубий (напівгрубий)
3. Анотація має складатися із 10-12 рядків обсягом не більше 500 друкованих знаків.
    Анотації на літературно-художні твори вміщують такі відомості:
жанр твору (в розгорнутій формі: історичний роман, детективна повість       тощо);
відомості про автора (національність, країна, приналежність до певної  епохи тощо);
рекомендовано наводити дату написання твору, якщо її зазначено у виданні.
ІІІ.  Міжнародний стандартний номер книги (ISBN) (напівгрубим шрифтом).
ІV. Знак охорони авторського права (копірайт).
Знак охорони авторського права складається  з трьох елементів:
- латинська літера «С», обведена колом
- ім’я особи, що має авторське право
- рік першої публікації твору (без слова «рік» чи скорочення «р»).
Якщо Копірайт на фізичну особу, то після літери «С» у колі зазначають прізвище, ініціали (ініціал) фізичної особи (або кількох фізичних осіб) і через кому – найменування об’єкта авторського права (крім основного тексту) та рік публікації.
Якщо на юридичну особу, то після знаку копірайт зазначають юридичну назву організації, найменування об’єкта авторського права і рік публікації.
Мова елементів знака охорони авторського права має відповідати мові   вихідних відомостей видання. Ім’я (назву) правовласника-видавця подають іншою мовою лише у випадку, якщо таку форму встановлено під час реєстрації видавця.
Об’єкти авторського права: основний текст видання (зазначається лише прізвище та ініціали автора), укладання, переклад, вступна стаття, ілюстрації, допоміжні покажчики тощо; редакційно-видавниче оформлення видання; право на видання перекладних видань.
Якщо видання публікують під псевдонімом, у знаку охорони авторського права зазначають псевдонім автора (затверджується в авторському договорі).
У виданні перекладного твору першим наводять той знак, що був поставлений на виданні, з я кого здійснювався переклад, а потім на інші об’єкти, що охороняються авторським правом.
 V. Додаткові відомості.
На звороті титульної сторінки (у її верхній половині) можуть зазначатися дані, що не входять до вихідних відомостей титулу:
- дані про рецензентів;
- дані про наукового (відповідального) редактора;
- дані про документ, за яким надано гриф навчального видання;
- інформація про спонсора чи інші засади видання;
- серійні відомості;
якщо видання є не перевиданням, а передруком, тобто коли текст передруковується  з іншого видання , відомості про те видання , з якого зроблено передрук, подають на звороті титульного аркуша у формі бібліографічного опису після слів: «Друкується за виданням».

Прикінцева сторінка
(остання)
І. Надвипускні дані:
1. вид видання за цільовим призначенням (за ДСТУ 3017–95: офіційне видання, наукове, науково-популярне, н6ауково-виробниче, виробничо-практичне, нормативне виробничо-практичне, виробничо-практичне видання для аматорів, навчальне видання, громадсько-політичне, довідкове, видання для організації дозвілля, рекламне, літературно-художнє);
2. назва серії;
3. прізвище, ім’я, по батькові автора (авторів) у повній формі
прізвище виділяють поліграфічними засобами;
без «по батькові» у тому випадку, коли його вживання не прийнято (н-д, іноземні автори);
повне ім’я автора, якщо він пише під псевдонімом, наводять у круглих дужках під псевдонімом; (узгоджується з автором у договорі);
 у перекладних виданнях – ім’я у максимально повній формі).
4. назва видання;
5. підзаголовкові дані;
6. імена учасників ред.-вид. процесу (редактор, коректор, художник, верстальник).
ІІ. Випускні дані:
- дата підписання видання до друку; (скорочено у новому проекті ДСТУ)
- формат видання;
- вид, номер паперу; (скорочено)
- гарнітура шрифту основного тексту; (скорочено)
- вид друку; (скорочено)
- обсяг видання в умовних друкованих аркушах;
- наклад;
- номер замовлення виготівника видавничої продукції;
- назва та відомості про місцезнаходження видавця;
- відомості про внесення видавця до Державного реєстру України;
- назва та відомості про місцезнаходження виготівника видавничої продукції і його внесення до Державного реєстру;
- телефон, факс, електронна адреса.
Усі елементи треба наводити в підбір і розділяти між собою крапками.
Але назву (ім’я) видавця та виготівника видавничої продукції, відомості про їхнє місцезнаходження і внесення до Держреєстру – з нового рядка.
Скорочення стандартне:
Відомості про підписання до друку за формою: Підп. до друку [дата].
Вид і номер паперу: Папір
Гарнітура шрифту: Гарнітура
Спосіб друку: Друк
Обсяг видання в умовних друкованих аркушах: Ум. друк. арк.
Тираж: [арабськими цифрами кількість] пр.
Номер замовлення виготівника видавничої продукції: зам. №       
Видавництво ЗЕЛЕНИЙ ПЕС

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.